Ртуть – це отрута, без якої ніяк не може обійтися людство, і найважча рідина. Ртуть використовується при виготовленні люмінісцентних і ртутних ламп, термометрів, вимірювальних приладів у медицині та на підприємствах.

Загальні властивості та небезпека ртуті

      За своїм зовнішнім виглядом ртуть – метал сріблясто-білого кольору. При звичайних умовах – це рідина. Ртуть у 13,5 разів важча води. В рідкому стані вона легко рухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки.

• Це самий легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті – мінус 38,9°С, тому вона випаровується вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури понад 18°С її випаровування збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.

• Потрапляючи до організму через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

• Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, учбових, робочих приміщень встановлена 0.0003 мг/м³. В повітрі виробничих приміщень – 0.0017 мг/м³. При концентрації парів ртуті в повітрі більше 0.2 мг/м³, розвивається гостре отруєння організму, яке виглядає так: через 8-24 години починається загальна слабкість, головний біль, підвищується температура. Згодом – болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

• Ртуть дуже шкідлива для будь-яких форм життя. Вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння. Хронічне отруєння проходить не так бурхливо. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам`яті, головні болі; в окремих випадках можливі катаральні прояви у верхніх дихальних шляхах, кровотечі ясен, легке тремтіння рук, розлад шлунку. Тривалий час взагалі ніяких ознак може не бути. Потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість. З'являються головний біль, апатія, емоційна нестійкість. При цьому починає порушуватися мова, тремтять руки, повіки, а у важких випадках – ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а її тривалий вплив викликає навіть божевілля.

• Отруює не сама ртуть, а її пари. На відміну від інших рідин, випаровується вона навіть на невеличкому морозі. Отрута накопичується практично в усьому – в шпалерах, штукатурці, фарбі, у бетонних плитах, у швах цегельної кладки. І відбувається цей процес дуже швидко.

      • Якщо ви розбили градусник, не втрачайте ні хвилини. Відчиніть усі вікна, виведіть з кімнати дітей і, захистивши органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою, а краще респіратором РУ-60М або РПГ-67Г, негайно починайте збирати ртуть.

      • Збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з щільною кришкою, а більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте їх туди ж.

           • З щілин витягайте дрібні крапельки ртуті амальгамованою мідною пластинкою або листочками станіолю – вона до них немов прилипає. Якщо ви вважаєте, що якісь крапельки усе ж залишилися, щілини треба засипати дрібним сірчаним порошком або алюмінієвим пилом.

• Якщо ви наступили на ртуть, підошви не тільки очистіть, але й промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки. Не намагайтеся “відмити” милом або залити будь-якою рідиною цю отруту – пари усуваються лише хімічним шляхом. Боротьба з парами ртуті складна. Цей процес називається демеркуризацією.

• При  виявленні  отруєння  ртуттю  необхідно  негайно декілька разів  промити  шлунок  водою  з  додатком  20-30 гр. активованого  вугілля,  після  чого  дати  випити  молока, розмішаний  яєчний  білок,  а  потім  проносне. Після  виходу  із  осередку  ураження  необхідно  дати  повний  спокій,  потім  відправка  до  лікарні. При  легкій  формі  отруєння – негайно  виключити  контакт  із  ртуттю  і  продовжити  лікування  амбулаторно.

Порядок проведення демеркуризації

• Для проведення демеркуризації, з метою недопущення додаткових неприємностей, викликайте відповідних фахівців.

• Для скорочення термінів і обсягів демеркуризації, попередження розносу ртуті і недопущення забруднення інших приміщень, зберіть наявні кульки рідкої ртуті на лист паперу та перенесіть їх в посуд з водою, попередньо розчинивши в ній трохи перманганату калію (марганцівки) – приблизно 2 грами перманганату калію на 1 літр води. Так можна зібрати лише великі кульки. Для вилучення малих кульок, а також тих, що потрапили в щілини підлоги та обробки складної поверхні – необхідне використання спеціальних пристроїв.

• Після закінчення збирання кульок ртуті, забруднені місця миються мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином марганцівки – 20 грамів на 10 літрів води. Обробка місць, які не були безпосередньо забруднені, не обов`язкова.

Пам’ятайте, якщо ртуті було більше, ніж один градусник, якщо ви раптом десь (скажімо у під'їзді) побачили її гарні кульки, потрібно негайно викликати фахівців!

При виявленні ртуті у приміщенні, необхідно заборонити знаходження людей в ньому, максимально ізолювати від інших приміщень, забезпечити постійне провітрювання.

При відсутності досвіду проведення демеркуризації або розчинів, треба звертатись до фахівців через відділ радіаційного та хімічного захисту населення департаменту громадського порядку та цивільного захисту міської ради або до відділів з питань НС районних у місті рад.

Наталія ВОЙТЕНКО                       Дніпровські територіальні курси ЦЗ та БЖД (І категорії)